Статті

 

Стрес часто стає головною причиною погіршення стану здоров’я та благополуччя як людини, так і тварин і птиці. Стрес негативно впливає на імунітет птиці. Стресові чинники ретельно вивчають вчені та практики сільськогосподарської галузі, тваринництва та птахівництва, бо шкода, заподіяна стресами, часто має незворотні наслідки для виробництва харчових продуктів, особливо найпопулярнішого «народного» м’ясного продукту — курятини. У результаті численних досліджень установлено, що теплові, кормові, технологічні й інші стреси на молекулярному рівні пов’язані з окислювальним стресом. До того ж відбувається надмірне утворення вільних радикалів, які ушкоджують біологічні молекули, зокрема білки, ліпіди та ДНК, що призводить до негативних наслідків у продуктивних і відтворювальних якостей птиці, порушується цілісність кишківника.

Тепловий стрес — це неминуча фізіологічна відповідь організму бройлера на комбінацію високих температури навколишнього середовища та вологості повітря. Зростання вологості повітря через дощі завжди впливає на самопочуття тварин і сприяє ще більшому розвитку теплового стресу.

Тепловий стрес розвивається, коли тварина виходить за межі своєї термонейтральної зони, у результаті чого погіршується самопочуття й продуктивність птиці, стан її здоров’я.

Сучасні кроси бройлерів особливо схильні до теплового стресу, бо вони характеризуються вищим споживанням корму, швидким метаболізмом, активним виробництвом тепла в базальних тканинах, швидким зростанням і загальною високою продуктивністю. У птахів відсутні потові залози, а пір’я ефективно ізолює шкіру, що перешкоджає віддачі тепла.

Птиця намагається адаптуватися до теплового стресу, підвищуючи частоту дихання, що супроводжується задишкою, підняттям крил, підвищенням ректальної температури та зниженням загальної активності. Для виділення тепла з тіла потік крові перенаправляється від шлунково-кишкового тракту (ШКТ) до шкіри, гребінця та сережки. Також ефективним методом зниження виробництва тепла в птиці є зниження споживання корму до 20%. Як наслідок, знижується продуктивність — набір м’язової маси (рис. 1).

Тепловий стрес і запалення кишківника крокують пліч-опліч із довгостроковими наслідками для бар’єрних функцій кишківника.

Тепловий стрес провокує порушення цілісності кишківника, що знижує продуктивність птиці й підвищує ризик проникнення бактерій із просвіту кишківника в кров’яне русло.

Вплив теплового стресу на продуктивність бройлерів:

• споживання корму знижується до –16%;
• темп зростання знижується до –33%;
• конверсія корму збільшується до +25%;
• якість м’яса погіршується.

ЯК ЗМЕНШИТИ ВПЛИВ ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ НА БРОЙЛЕРІВ

Для підтримання птиці в період теплового стресу важливо вживати певних заходів. Спеціаліст компанії «Фітобіотикс» Aня Пастор дає такі рекомендації щодо застосування оптимальних кормових стратегій у літню спеку:

• забезпечити надходження високоперетравних білків птиці;
• перевірити співвідношення хлорид/натрій;
• вибрати правильну стратегію боротьби з кокцидіями;
• використовувати органічні мікроелементи;
• давати птиці електроліти й антиоксиданти;
• використовувати протизапальні кормові добавки;
• забезпечити оптимальну температуру питної води.

Наведені вище рекомендації можна доповнити переконливими доказами дослідів учених компанії — дослідженнями одного з найпопулярніших продуктів компанії — фітобіотика Sangrovit® (Сангровіт®), який успішно застосовують у контексті цієї проблеми, і він показує відмінні результати.

Sangrovit® — представник групи ізохінолінових алкалоїдів, діючою речовиною якого є екстраговані з рослини маклея (бокконія) серцеподібна ізохінолінові алкалоїди: сангвінарин, хелеритрин, протопін, алокриптопін.

Ця натуральна кормова добавка завдяки своїм смаковим властивостям підвищує апетит усіх категорій сільськогосподарських тварин і птиці. Помірно гіркі речовини, що містяться в Sangrovit®, позитивно впливають на споживання корму і загалом на травну систему тварин.

Спектр впливу препарату:

• протизапальний;
• гепатопротекторний;
• антистресовий;
• підвищення біологічної доступності амінокислот;
• поліпшення травлення.

Sangrovit® забезпечує суттєве покращення раціонів шляхом уведення до складу корму біологічно активних добавок, що підвищують продуктивність і нормалізують показники гомеостазу. Продукт містить: висушені, подрібнені та гранульовані інгредієнти рослин сімейства макових (Papaveraceae) та їх натуральні екстракти. Усі рослини вирощують під суворим контролем фахівців і тільки в природних умовах. Містить щонайменше 1,5% сангвінаріну (Sanguinarine).

У науковому досліді в Університеті Тохоку, Японія, 360 півнів курчат-бройлерів Росс 308 розділили на дві групи (I: негативний контроль (НК); II: Sangrovit®) і помістили в термонейтральних умовах до 14 днів. Починаючи з 14-го дня, птицю розділили на дві групи з термонейтральними умовами та тепловим стресом (30,0–33,3 °C, 42–64% RH) до кінця досліду (42-й день). На 42-й день було відібрано зразки крові, а плазму досліджено на кількісний уміст флуоресцеїн ізотіоціанат(FITC)-декстрану з метою оцінювання негативного впливу теплового стресу на цілісність кишківника. Висока концентрація FITC-декстрану свідчить про порушення бар’єрних функцій кишківника. У групі із Sangrovit® спостерігалися нижчі концентрації FITC-декстрану, що говорить про кращу роботу бар’єрних функцій кишківника в умовах теплового стресу.

Більше з тим, зафіксовано значне підвищення споживання кормів у птиці, які отримували Sangrovit®, що призвело до підвищення продуктивності (рис. 2). Результати дослідів на курчатах-бройлерах показали підтримання бар’єрних функцій кишківника за застосування Sangrovit®, що є індикатором покращення стану шлунково-кишкового тракту в період теплового стресу. Додавання Sangrovit® поліпшило споживання корму, що призвело до підвищення фінальної ваги, зниження конверсії корму та підвищення безпеки. Тож загалом: споживання корму зросло +6%; темп зростання підвищився +9%; конверсія корму суттєво зменшилась –5,5; цілісність кишківника зросла, посиливши імунітет птиці.

Дозування застосування фітобіотика Sangrovit® для запобігання негативному впливу теплового стресу становить 100–150 г/т корму. Відомо, що застосування антибіотиків у птахівництві заборонено як у Європейському Союзі, так і в країнах, що бажають експортувати до ЄС свою продукцію.

Попит споживачів, що збільшується в усьому світі, на здорові харчові продукти зі свідченням безпеки перетворює фітобіотики на кращу альтернативу, ефективну, надійну й доступну.