Додавання фітобіотиків допоможе покращити ефективність засвоєння корму, зберегти здоров’я і цілісність кишківника птиці, відповідно, збільшити її продуктивність
Як досягти високої рентабельності й стабільності у птахівництві — питання, яке турбує багатьох фахівців галузі. Одним із рішень є ефективне перетворення кормів у тваринний білок, але ефективність корму навряд чи дасть змогу достеменно змінити ситуацію, бо тут слід зважати на засвоюваність корму та цілісність травного тракту. Основне завдання господаря — зберегти цілісність і здоров’я кишківника птиці, бо від цього залежить хороша перетравність, конверсія корму і здоров’я тварин та птиці загалом (рис. 1).
Стрес, патогени й токсини можуть спричиняти порушення цілісності кишківника. Крім того, ще одним антигеном є і сам корм, який викликає низьке, але постійне навантаження на кишківник. Ріст небажаних кишкових мікробів часто спричинений поганою перетравністю, адже неперетравлені кормові компоненти є їх елементом живлення. Метаболіти кишкової мікробної ферментації, такі як біогенні аміни та аміак, являють собою проблему для організму через їх токсичність. Відповідно, зниження засвоюваності є передвісником кишкових розладів.
Рис. 1. Цілісність кишківника впливає на перетравність, продуктивність та засвоюваність
Підвищення засвоюваності поживних речовин у раціонах птиці
Засвоюваність кормових інгредієнтів рослинного походження обмежена наявністю з’єднань, для яких птиця не має відповідних ендогенних ферментів. Ці з’єднання передусім містять некрохмалисті полісахариди (НПС) та фітинову кислоту. Використання ферментів, що розкладають НПС (наприклад, ксиланаза, β-глюканаза) і фітазу, рекомендують як стандартну практику підвищення доступності поживних речовин. Ефективність кормових ферментів залежить від концентрації їх цільових субстратів в раціоні. Таким чином, використання кормових ферментів є субстрат-залежною стратегією.
Існує ще варіант підвищення засвоюваності поживних речовин, який не залежить від конкретного субстрату. Якість травлення часто знижується через кишкові порушення, такі як незбалансована мікробіота і запальні процеси, що знижує ефективність годівлі й збільшує ризик розвитку вторинних інфекцій. Ізохінолінові алкалоїди (ІА) рослинного походження допомагають підтримувати споживання корму, засвоюваність і продуктивність птиці. Як потужні профілактичні засоби та альтернатива «кормовим» антибіотикам успішно можна використовувати алкалоїди сангвінарин і хелеритрин, які містяться в рослині Маклея Серцеподібна або Маклея Дрібноплідна. Ці природні речовини мають широкий спектр антимікробної дії(зокрема, щодо антибіотикорезистентних штамів бактерій і патогенних грибів), вираженої імуностимулювальною дією, і сприяють відновленню нормальної мікрофлори кишківника після стресу та дисбактеріозу. На відміну від традиційних антибіотиків сангвінарин і хелеритрин
не проявляють кумулятивного ефекту, що є перевагою за їхнього застосування.
Рис. 3. Вплив фітобіотика на сальмонельоз
